четверг, 30 декабря 2021 г.

2021_СПІВПРАЦЯ з ТНПУ ім. В. ГНАТЮКА

 В підсумок 2021 року хочу подякувати нашим наставникам, викладачам, науковцям Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Протягом року вчителі фізичної культури закладів загальної середньої освіти міста мали змогу відвідати заняття з десяти видів спорту, які наповнюють варіативну частину навчальної програми. 

    08 - 09 червня 2021 року вчителі оволодівали методикою і засобами фітнесу і функціональної підготовки під керівництвом Андрія Володимировича Огнистого і Ірини Олександрівни Середи







    10 червня 2021 року педагоги поглиблювали знання і навички з гімнастики під керівництвом  Андрія Володимировича Огнистого.




Також 10 червня 2021 року на університетському стадіоні Валерій Дмитрович Єднак навчав тонкощам легкоатлетичних дисциплін.




    2021-2022 навчальний рік розпочався практичними семінарами з ігрових видів спорту. 03 вересня 2021 року Олена Валеріївна Сопотницька ділилась секретами підготовки волейболістів. Примудрості тренера чемпіонів і наставника молодих спортсменів переймали понад 30 вчителів фізичної культури міських закладів освіти.



    Тонкощі навчання техніки гри і організація занять, індивідуальні та групові форми роботи, підбір вправ і рухливих ігор з елементами волейболу, функціональна підготовка учнів та вчителів, відбір та підготовка спортсменів до змагань, а також безліч цікавинок з величезного спортивного досвіду Олени Валеріївни стали надбанням учасників семінару.


    08 вересня 2021 року охочі до знань педагоги отримали нагоду почерпнути корисної інформації на семінарі з баскетболу 3х3 під керівництвом Осіп Наталії Богданівни. 


    Спільно з тренером КДЮСШ з ігрових видів спорту Тернопільської міської ради Юрієм КАЧМАРОМ наставники продемонстрували сучасний підхід до тренувального процесу, та арсенал засобів навчання самих юних спортсменів. Цікаві вправи, ігрові комбінації, взаємодія гравців на полі привернули увагу вчителів до оновленої гри.





    26 жовтня 2021року спортивний зал ТДПУ ім. Володимира Гнатюка знову гостинно приймав вчителів міських шкіл на заняттях з бадмінтону і фрисбі-алтимат. Необхідно зазначити, що дані види спорту хоч і знайомі вчителям, але знань і умінь для їх впровадження на уроках фізичної культури здебільшого недостатньо. Допомогу отримали від Андрія Володимировича і Катерини Миколаївни Огнистих. 




А володіння літаючим диском стало відкриттям для багатьох учасників практикуму. Здавалось би "дитяча забавка", а відкриває величезні можливості на уроках фізичної культури. Різновиди ігор з диском, техніки кидків і ловіння, способи взаємодії гравців на полі, цікавинки з історії спорту і його особливості взнали колеги від шановних викладачів.





    28 жовтня 2021 року вчителі знайомились ще з двома новими для себе видами спорту. Під керівництвом Валерія Дмитровича Єднака основи петанку і корфболу вивчали на університетському майданчику.






А завершився рік ще однією нагодою навчитися примудростям бадмінтону за міжнародною програмою Shutlle Тime. 14 грудня 2021 року відбувся семінар з підготовки  вчителів та тренерів бадмінтону під керівництвом Андрія Володимировича Огнистого.




І я там був... Навіть отримав комплект посібників від Федерації бадмінтону України учасникам навчальної програми. 




    В новий рік з новим досвідом, новими знаннями і новими планами на подальшу плідну співпрацю! Дякуємо Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка, нашим вчителям і наставникам з числа викладацького складу АЛЬМА-МАТЕР, всім хто долучився до підвищення кваліфікації та поділився власними знаннями і вміннями з вчителями шкіл міста! До нових зустрічей в прийдешньому році! 







среда, 29 декабря 2021 г.

ВОЛЕЙБОЛЬНІ історії ФАЙНОГО

    В складний період і для юнацького спорту загалом, і для командних ігрових видів зокрема, через обмежувальні заходи покликані запобіганню розповсюдження Covid-19, 2021 рік видався напрочуд насиченим подіями. 


    Управлінням розвитку спорту та фізичної культури спільно з управлінням освіти і науки Тернопільської міської ради організовано і проведено:
      З 29 листопада по 03 грудня 2021 року Чемпіонат м. Тернополя з волейболу серед дівчат.  Загалом участь прийняли сім команд. В фінальній частині змагань зійшлись команди ТЗОШ №14, ТЗОШ №18, ТЗОШ №24, і Галицького коледжу ім. В'ячеслава Чорновола.  В напруженій боротьбі у тай-брейку  команда ТЗОШ №24 (представник Поліщук Ігор Теодозович) поступилась своїм суперницям з ТЗОШ №14 (представник Козак Катерина Олегівна). Бронза дісталась команді Галицького коледжу ім. В. Чорновола (представники Залюбовська Мирослава Володимирівна і Біда Галина Миколаївна). 


Рішенням ОРГКОМІТЕТУ кращим гравцем турніру визнана Каріна СОПОТНИЦЬКА. 


    З 06 по 17 грудня 2021 року відбувся Чемпіонат міста Тернополя з волейболу серед юнаків. В змаганнях прийняли участь 15 команд. За результатами зональних змагань до фінальної частини пробились команди ТЗОШ №18, ТЗОШ №28, ТСШ №29 і Галицького коледжу ім. В. Чорновола.
      Цього разу в боротьбі за п'єдестал команда ТЗОШ №18 перемогла команду Галицького коледжу, а напружена боротьба, знову ж таки у тай-брейку, виявила переможця серед команд 28 і 29 шкіл. Золото дісталось господарям майданчика-команді ТСШ №29 (представник Біломар Марія Володимирівна), другу сходинку посіли юнаки ТЗОШ №18 (представник Сітніков Володимир Григорович), бронза дісталась команді ТЗОШ №28 (представник Твардовський Іван Іванович)


 Кращим гравцем турніру ОРГКОМІТЕТОМ визнано капітана команди ТЗОШ №18 Ярослава ТЕСЛІЦЬКОГО.


    За високий рівень проведення змагань, кваліфікований арбітраж і методичну допомогу ОРГКОМІТЕТ  дякує досвідченим фахівцям студентського і дитячо-юнацького спорту Файного міста Сопотницькій Олені Валеріївні, Газилишину Володимиру Богдановичу, Шевчуку Дем'яну Васильовичу, Семотюку Назару Петровичу. 


    За всебічне сприяння в організації змагань ОРГКОМІТЕТ дякує:
    иректору КДЮСШ №1 - Барабаш Катерині Михайлівні;
        -директору Галицького коледжу ім. В'ячеслава Чорновола - Баб'юк Марії Петрівні;
            -директору ТЗОШ №18 - Зраброцькому Руслану Петровичу;
                -директору ТСШ №29 - Ятищуку Анатолію Васильовичу;
а також медичним працівникам перерахованих закладів освіти за медичний супровід і своєчасно надану допомогу!

среда, 1 декабря 2021 г.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ


    В рамках формувально-коригуючої локації інноваційного ТРЕНСФЕР-МІСТЕЧКА №7, 
 25 листопада 2021 року в Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 імені Дмитра Заплітного відбувся семінар на тему: 
"Аспекти успішного використання формувального оцінювання на уроках фізичної культури".
    
    В роботі прийняли участь вчителі фізичної культури закладіів загальної середньої освіти міста Тернополя.  Розглянуті питання цінності формувального оцінювання і його використання в педагогічні й практиці,  модель підготовки і базові компоненти, стратегії формувального оцінювання і цікаві прийоми з досвіду роботи інших фахівців. Для ознайомлення і використання в роботі пропоную  матеріали фахових видань, які стали основою аналізу  і обговорення зазначених питань.

ЩО ТАКЕ ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання стало вже звичним для учнів та педагогів Нової української школи (НУШ). Утім, ще досить рідко зустрічається у старшій школі (5-9 класи). Частково тому, що підзаконні документи розроблені поки лише для Нової української школи, хоча використовувати таке оцінювання закон передбачає у на всіх рівнях освіти.

Під час інституційного аудиту – нової процедури зовнішнього оцінювання роботи школи, яку проводить Державна служба якості освіти, експерти звертають увагу на те, як саме педагоги оцінюють успіхи учнів та чи застосовують формувальне оцінювання. Його в очікуванні аудиту починають практикувати і для старших класів.

Експерти ініціативи "Система забезпечення якості освіти", що впроваджується для Державної служби якості освіти в межах проєкту "Супровід урядових реформ в Україні" (SURGe) пояснюють читачам LIGA.Life суть такого оцінювання, як його можна застосовувати у базовій школі та чим воно відрізняється від звичних "оцінок в журнал".

Це оцінювання, яке допомагає учню "навчитися вчитися". Це коли учень має навчитися ставити конкретні цілі свого навчання, планувати, як їх досягти, вчитися самостійно знаходити та виправляти свої помилки, оцінювати свої успіхи та невдачі, планувати шлях від неуспіху до успіху.

Вчителя при такому підході можна порівняти з тренером у спорті. Він тренує спортсмена, а той відточує свою майстерність. Тренер підказує, як і над чим слід працювати більше. Те ж саме у формувальному оцінюванні. А на змаганнях спортсмен продемонструє результат і отримає підсумкове оцінювання.

Різниця лише у тому, що формувальне оцінювання в школі навчає змагатися учня із самим собою, намагаючись стати сьогодні краще, ніж учора.

Щоб навчити цього учнів, вчитель має ставити чіткі цілі, яких треба досягти у вивченні кожної теми та постійно оцінювати, чи вдалось заплановане. Наприклад, вивчаючи задачі на рух, учні ставлять цілі: навчитися схематично зображувати умову задачі, застосовувати формулу знаходження відстані у різних умовах, складати план розв'язання задачі на рух, виконувати послідовність дій, самостійно складати зворотні задачі на рух. Ці цілі можна записати у чек-лист і звертатися до нього після кожного уроку. 

У чому цінність такого оцінювання

Найбільша цінність формувального оцінювання – можливість учням відчути власну відповідальність за своє навчання, що безпосередньо впливатиме на якість їхніх результатів.

У формувальному оцінюванні учні постійно вчаться оцінювати себе самостійно.

Відбувається це майже на кожному уроці. Учні виконують тестове завдання, перевіряють його за наданим вчителем еталоном, а потім ставлять собі оцінку за тією шкалою, яка застосовується у класі (це можуть бути і звичайні оцінки, і описові характеристики, і певні позначки). Щоб навчати учня оцінювати себе правильно, вчитель надає власну оцінку. Якщо вони не співпадають, педагог пояснює, що вплинуло на таку оцінку.

Окрім цього, учні в парах оцінюють один одного, це ж можна практикувати в роботі в групі. Щоб це дійсно навчало учнів оцінювати, а не вішати "ярлики", – педагог дає критерії. Наприклад, для оцінювання виступів інших груп можуть бути такі: "Чи відповідав виступ темі?", "Чи була у виступі нова інформація, яку група знайшла самостійно?", "Чи вдалося групі зацікавити матеріалом інших?". Оцінювання за таким форматом може бути за шкалою "так/ні", або "цілком/не повністю/ні", або іншою шкалою, про яку домовляться учитель та учні.

Ще однією цінністю такого оцінювання є те, що учні мають перестати боятись помилятись.

Вчитель не карає негативною оцінкою за неправильні відповіді чи невірно виконані завдання. 

Суть формувального оцінювання – дати учневі зворотний зв’язок та можливість відрефлексувати, чому не вдалось виконати завдання, що потрібно надолужити. При такому оцінюванні вчителеві рекомендують залишати коментарі для учня, перевіряючи виконане завдання, так даючи зворотній зв’язок – над чим попрацювати, чому учень припускається помилки, де хиба у логіці розв’язання задачі тощо.

Наприклад, слід уникати слів "ідеально", "блискуче", "вражає". Ці слова не допоможуть зрозуміти, як виконати інше завдання так само добре.

Чим формувальне оцінювання відрізняється від поточного

Не варто їх розділяти. Формувальне оцінювання і є поточною щоденною роботою. Різниця полягає лише у підході. 

У традиційному оцінюванні оцінку ставлять не за те, як учень навчився, а за те, скільки виконав завдань без помилок. У формувальному ставлення до помилок особливе. Учнів навчають, що бачити власні помилки – це прекрасно. Тому що це перший крок до їхнього подолання. Окремо учнів вчать стратегіям пошуку та виправлення власних помилок. Таке оцінювання – не про контроль, а про частину навчання.

А як же контроль? Він також є – під час підсумкового оцінювання. Учні мають усвідомлювати, що коли вони вчаться, можуть пробувати різні шляхи, експериментувати, помилятися. Але все це для того, щоб якнайкраще опанувати знання та уміння. І під час підсумкового оцінювання (спочатку тематичного, потім семестрового та річного) вони мають продемонструвати результат навчання. 

Як формувальне оцінювання працює на практиці

Вчитель на початку навчального року розробляє та озвучує учням і батькам чіткі очікувані результати опанування предмету. Ці ж результати відображаються у свідоцтві досягнень. Так усі розуміють, для чого учні вчать те чи інше, та яких умінь мають вони досягти, що буде в першому семестрі, що в другому, завдяки чому учні будуть досягати очікуваних результатів тощо.

При формувальному оцінюванні вчитель постійно ставить учням запитання, щоб зрозуміти, наскільки правильно та повно вони розуміють матеріал. За необхідності зупиняється, пояснюючи ще раз. Надаючи учням постійну підтримку, педагог формує в учнів упевненість, що вони обов'язково впораються з новим матеріалом. Але це не просто підбадьорювання – це підказки, що зробити, щоб наступного разу вдалося краще.

Відсутність оцінок "у журнал"

Відсутність звичних оцінок "у журнал" на кожному уроці – нормальна практика формувального оцінювання. Втім, заборони використовувати бальне оцінювання немає. Вчитель вільний обирати форму, в якій давати учням зворотний зв'язок.

Важливою різницею традиційного поточного оцінювання з формувальним є відсутність впливу поточних оцінок на підсумкову. 

Принцип середнього арифметичного усіх поточних оцінок тут не працює, адже формувальне оцінювання має дати інформацію, чи засвоює учень матеріал, наскільки гарно засвоює і якщо є якісь проблеми – разом подолати  їх.

Як здійснюється підсумкове оцінювання

Якщо провести аналогію з кулінарією, формувальне оцінювання – процес приготування страви. Поки кухар готує, він може куштувати страву, додавати гостроти, солі, доварити чи досмажити продукти до більшої готовності. В процесі можна вдосконалити страву. Коли ж вона подана до столу, і змінити вже нічого не можна, гості куштують її та проводять так зване підсумкове оцінювання.

Правила підсумкового оцінювання може визначити самостійно педколектив школи. Наприклад, його можна проводити після вивчення кожної теми у вигляді діагностичних (так називаються вони у початкові школі), або контрольних робіт, можуть проводити практичні, графічні роботи тощо. З мовних дисциплін, як правило, окрім тематичних, проводять слухання (перекази), говоріння (діалоги, усні висловлювання), письмо (диктанти, твори), читання.

Міносвіти рекомендує кількість контрольних підсумкових точок та види робіт, але школа може адаптувати ці побажання під себе. Для початкової школи, яка вже вчиться за НУШ, такі вимоги гнучкі. Вчитель має автономію у виборі способів та видів підсумкового оцінювання.

З деяких навчальних предметів тематичне підсумкове оцінювання може не проводитись, а вчитель визначає види робіт, які допоможуть перевірити основні вміння, засвоєні протягом семестру. 

У початковій школі підсумкове оцінювання виводиться тільки в кінці навчального року за результатами діагностичних робіт. Окрім цього, вчитель може враховувати результати своїх спостережень за навчальним поступом учня.

Шкала оцінювання у початковій, базовій та старшій школі вірізняється. 

У 1-2 класах застосовується лише описова характеристика умінь учнів (вербальне оцінювання). 

У 3-4 класах – рівневе (початковий, середній, достатній та високий рівні) або вербальне оцінювання (за вибором школи). 

У базовій та старшій школі – 12-бальна шкалу. Школа може розробити і власну шкалу оцінювання, наприклад, 100-бальну. Єдина умова: річні оцінки необхідно буде перевести у національну шкалу.

https://life.liga.net/poyasnennya/cards/formuvalne-otsinyuvannya-v-shkole-chto-eto-i-pochemu-otsenki-v-jurnal-ne-obyazatelny

 

ЯК ОЦІНЮВАТИ БЕЗ ОЦІНОК: ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ

Як оцінювати учнів ефективно? Які стратегії формувального оцінювання підвищують самостійність учнів? Як забезпечити ефективний зворотний зв’язок? Юрій Гайдученко, експерт ГС «Освіторія» та вчитель Новопечерської школи, розповідає про інструменти та вправи, щоб ви почали впроваджувати формувальне оцінювання вже сьогодні.

Юрій Гайдученко

— «Якщо спосіб оцінювання наших учнів не зміниться, культура навчання не зміниться також» — повністю підтримую міркування авторки посібників із формувального оцінювання та нашої колеги Маріки Толволи із Гельсінського університету, — розповідає експерт Юрій Гайдученко. — Формувальне оцінювання, або ж «оцінювання для навчання» — це система з величезною кількістю методів і прийомів. Їх слід використовувати комплексно, адже сегментарний підхід успіху не принесе. Формувальне оцінювання має за мету підкоригувати діяльність як учня, так і педагога, щоб результати навчання дітей покращились.

Три базові компоненти оцінювання

  1. Оцінювання для навчання (формувальне оцінювання)
    Оцінювання, яке мотивує дітей вчитися.
    Вчитель може підкоригувати учня, надати зворотний зв’язок у процесі навчання.
  2. Оцінювання навчання (підсумкове оцінювання)
    Assessment of learning — оцінювання самого навчання, підсумкового його «продукту». Вчитель констатує факти, але виправити вже нічого не можна. Оцінювання за підсумком не підвищує успішність учнів так само, як і зважування не допомагає скинути вагу за один день.
  3. Оцінювання як навчання (самооцінювання)
    Той вчитель гуру, який зміг навчити дітей сприймати оцінювання як навчання. Тобто, використовувати самооцінювання, щоб розуміти свої реальні показники й не потребувати консультації педагога, щоб оцінити свою роботу.

Модель підготовки для формувального оцінювання

Процес формувального оцінювання має свій дизайн. На першому місці — мета.

Ми маємо розуміти, навіщо використовуємо формувальне оцінювання, що воно нам дасть і чим відрізнятиметься від традиційного процесу оцінювання. Це допоможе змінити культуру оцінювання в класі. Запитайте себе:

  1. Який очікуваний результат навчання?
  2. Що я хочу знати про навчання моїх учнів?

Формат

Як я буду оцінювати учнів — письмово, усно, візуально, кінестетично?

Вчитель може домовитися з учнями про невербальні засоби, за допомогою яких він може оцінити роботу: підморгнути, доторкнутися легенько до плеча, наклеїти певний стікер. Це означатиме, що в роботі є певні неточності, які потрібно виправити тут і зараз.

Час

Коли я буду оцінювати — в процесі пояснення матеріалу чи після?

Підготовка

Що мені знадобиться для формувального оцінювання учнів? Цифрові технології, приміщення як інструмент оцінювання, час, запрошений учитель чи гості як експерти.

Оцінювач

Хто проводитиме оцінювання?

Це буде взаємооцінювання чи оцінюватиме вчитель?

Результат оцінювання

Хто буде оцінений — окремі учні, група чи весь клас?

7 ознак, що у вашому класі реалізується «оцінювання для навчання»:

  1. У класі більше цінуються ідеї, висловлені учнями, а не готові відповіді.
  2. Учні знають очікувані результати навчання та критерії успіху.
  3. Учні готові ризикувати, їх не лякають і не зупиняють помилки.
  4. Учні вміють критикувати екологічно, надавати й отримувати відгуки.
  5. Учні відповідають за своє навчання.
  6. Учитель — не єдине джерело знань. Учні вміють користуватися принципом «Запитай у трьох, перш ніж запитати в мене». Таким чином підвищуються комунікативні навички дітей.
  7. Учитель є фасилітатором у класі: він розуміє, як допомогти дітям працювати в групі, досягати результатів за допомогою настанов чи зворотного зв’язку.

Стратегії формувального оцінювання

Вчителям потрібно чітко визначити цілі та критерії, за якими вони оцінюватимуть учнів. А учні мають отримати чеклист, за допомогою якого можуть перевірити, чи зробили вони всі кроки для виконання завдання на найвищому рівні.

Далі вчителі мають навчитися визначати особисті потреби учнів за допомогою мозкових штурмів, таблиць, цифрових інструментів Kahoot, Classtime чи звичайної Google-форми. Це допоможе зрозуміти, на якому рівні перебувають зараз ваші учні в опануванні теми чи формуванні навички.

Наступний етап — спостереження. Педагог спостерігає за процесом навчання та «маркує» попередній результат — наприклад, ставить «плюсики» певного кольору, що сигналізують учню: «Ти досягнув цього етапу і йдеш далі».

Наступний етап — перевірка розуміння, сприйняття та відтворення учнями інформації. Для цього вчитель може використати опитувальник, який покаже, чи зрозуміла дитина, над чим працювала.

І насамкінець: потрібно отримати докази розуміння та формування навичок учнями. Допоможуть контрольні таблиці, портфоліо, оцінювання кінцевих продуктів роботи.

Формуємо якісний зворотний зв’язок з учнями

Якісний зворотний зв’язок, на відміну від виставлення оцінки (кількісний зворотний зв’язок), передбачає висловлення спостережень за навчальною діяльністю, встановлення емоційного зв’язку з дитиною та опис складних процесів. Тобто, вчитель допомагає учню зрозуміти, що він робив правильно, а де припустився помилок і як їх можна виправити.

Навчаємось робити помилки

Вчителю варто дати учням алгоритм, як помилятись. Дитина має знати, як виправляти похибку, як удосконалити роботу та за допомогою власних помилок створити схему, яка допоможе рухатися далі. До слова, наведений нижче постер є чи не в кожному класі американської школи. Меседж простий: «Помилки — це не страшно. Ми всі навчаємось».

Також запропонуйте учням вправу «Найбрудніший момент». Дитина має подумати й записати у формі рефлексії, що було найважчим моментом під час опрацювання завдання. Із чим було важко впоратись, чого не вистачало та яка допомога потрібна.

 

https://osvitoria.media/experience/yak-otsinyuvaty-bez-otsinok-pokrokovo-instruktsiya-suchasnogo-vchytelya/

 

  

НАЙЦІКАВІШІ ПРИЙОМИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

В педагогіці існує поняття формувального та підсумкового оцінювання, причому формувальне оцінювання дозволяє оцінити і скоригувати процес навчання, а підсумкове – результат навчання. Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці навчання, найчастіше, у вигляді тесту або контрольної роботи. Формувальне оцінювання здійснюється в процесі навчання, і необхідне для того, щоб з’ясувати, чи успішно учні справляються, а також визначити, як необхідно будувати процес навчання в подальшому. Пропонуємо вашій увазі найцікавіші прийоми (техніки, методи) формувального оцінювання:

Техніка «Перевірка помилковості розуміння» полягає в тому, що педагог навмисно дає учням типові помилкові поняття або передбачувані помилкові судження, а потім просить учнів висловити свою згоду або незгоду зі сказаним і пояснити свою точку зору. При цьому можна використовувати звичайну дошку, проговорювати ці судження усно, використовувати створену заздалегідь онлайнову спільну дошку, спільний документ чи презентацію, онлайнові картки тощо.

Техніка «Формувальне опитування» – це форма перевірки знань учнів, коли педагог задає додаткові уточнюючі питання, що дозволяють дитині проаналізувати, узагальнити, зробити висновки з пройденого матеріалу. 

Наприклад:

Як ситуації схожі або відрізняються від попередніх?

Що неправильно в цьому тверджені ?

Який висновок ти можеш зробити виконаної роботи?

Що ти пропонуєш зробити для покращення результату?

Які критерії ти б використовував для оцінки цієї вправи? і т.д.

 

Техніка «Трихвилинна пауза». Педагог надає учням можливість обміркувати поняття, ідеї заняття, зв’язати з попереднім матеріалом, знаннями і досвідом, а також з’ясувати незрозумілі моменти користуючись формами запитань:

Я змінив своє ставлення до …

Я дізнався більше про …

Я здивувався тому, що …

Я відчув …

Я ставився

 

 Використання методики «Тижневі звіти» дозволяє забезпечувати швидкий зворотний зв’язок, за допомогою якого учні повідомляють, чого вони навчилися за тиждень і які труднощі у них виникли. «Тижневі звіти» – це опитувальні листи, які учні заповнюють один раз на тиждень, відповідаючи на 3 питання:

Чому я навчився за цей тиждень?

Які питання залишилися для мене незрозумілими?

Які питання я поставив би учням, якби я був учителем, щоб перевірити, чи зрозуміли вони матеріал?

 

 Техніка «Сигнали рукою». Учитель зупиняє пояснення і просить учнів показувати йому сигнали рукою, які свідчать про розуміння або нерозуміння матеріалу. Для цього вчитель заздалегідь домовляється з учнями про ці сигнали:

 

Я розумію __________ і можу пояснити (великий палець руки спрямований вгору).

Я все ще не розумію _________ (великий палець руки спрямований в бік).

Я не зовсім впевнений в __________ (помахати рукою).

 

Подивившись на сигнали, учитель пропонує деяким учням висловитися:

тим, хто не зрозумів, задає питання: «Що саме вам незрозуміло?»;

слово надається тим, хто не дуже впевнений у правильності відповіді;

слово надається тим, хто все зрозумів.

Учитель задає уточнюючі питання: «Що саме ви зрозуміли?», при цьому обов’язково пропонується вислухати кілька відповідей.

За підсумками отриманих відповідей учитель приймає рішення або про повторне вивчення, закріплення теми, або про продовження вивчення теми. У разі повторного пояснення, закріплення теми вчитель повинен використовувати ще одну перевірочну міні-роботу. Даний крок важливий для того, щоб зрозуміти, чи відбуваються зміни в розумінні теми в учнів, які відчувають проблеми, і визначити свої кроки по подальшій роботі.

Звісно, це далеко не всі техніки та прийоми формувального оцінювання, які доречно використовувати на уроці, й про них ми ще писатимемо на сторінках нашого блогу.

 

http://teach-hub.com/najtsikavishi-pryjomy-formuvalnoho-otsinyuvannya/

http://teach-hub.com/#section-935