Використання  ЦИФРОВОГО КЕЙСУ

як інструменту самооцінювання ефективності педагогічної діяльності

ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

 

Матеріал для наповнення цифрового кейсу вчителя добираємо й структуруємо за тематичним принципом. Позаяк тематичний розподіл забезпечує інтеграцію різного за напрямами матеріалу й сприяє формуванню цілісного світогляду учнів на основі засобів фізичного виховання. Засобами фізичного  виховання ми вважаємо не лише вправляння, а й здоров’язбережувальні технології, пізнавальні фільми, презентації, спеціальні цифрові додатки (програмне забезпечення), інтереактивні вправи тобто все, що можна використати в роботі з учасниками освітнього процесу. Завдяки обговоренню (прогнозуванню, аналізу, рефлексії тощо) навчальна інформація стає доступнішою для сприймання дітьми. До того ж такий підхід дає змогу підвищити інтерактивністьо світньої роботи, перейти від пояснювально-ілюстративного способу навчання до діяльнісного, за якого кожна дитина постає активним суб’єктом, а не пасивним об'єктом педагогічної дії. Саме робота з інформацією є основною складовою цифрового кейсу вчителя.  Групуємо дібрані матеріали за розділами

Цифровий кейс вчителя ми формуємо з таких розділів:

1. Системоутворювальні і пізнавальні презентації;

2. Аудіо- відео- фотоматеріали, використання інтернет-ресурсів, спеціальних цифрових додатків.

3. Інвентар.

4. Засоби навчання (вправи, ігри, естфети, контроль засвоєння рухових компетенцій, тощо)

5. Інтерактив (інтерактивні вправи й ігри) ;

6. Форми фізичного виховання протягом навчального дня (спортивні свята, фестивалі, змагання в межах означеної теми).

1. Системоутворювальна і пізнавальна  презентація.

Завдання будь-якої презентації — полегшити сприймання й запам'ятовування інформації за допомогою яскравих образів. Тож системоутворювальну презентацію ми створюємо за чітко визначеним алгоритмом, який дає змогу дотримуватися принципів педагогіки емпауерменту. Так, зазвичай вона містить такі елементи: вправи на включення або проблемні ситуації (питання);

аудит - перевірка наявних знань («що я знаю й умію у цьому напрямі»);

асоціативна карта - аналізування зв'язків і взаємозалежностей між різними компонентами теми;

інформаційний блок - висвітлення інформації, якої бракувало для розв'язання проблемної ситуації;

блок на закріплення - виконання вправ, що передбачають застосування отриманої інформації;

поведінковий блок - формування певних намірів («тепер я робитиму так...»).

Залежно від теми, яку вивчаємо, деякі елементи ми можемо додавати чи пропускати.

Пізнавальні презентації ми використовуємо на інформаційному етапі взаємодії, тобто під час ознайомлення учнів з темою. Ці презентації зазвичай містять відповіді на найпоширеніші дитячі запитання до теми. Теоретична інформація (історія виду спорту, місце в сучасній історії, актуалізація завдань спорту, матеріальне забезпечення, техніка безпеки під час занять, тощо) теж може повідомлятись за допомогою  пізнавальних презентацій.

2.  Аудіо- відео- фотоматеріали

Використання прямої і непрямої наочності сприяє формуванню правильного уявного образу на стадії розучування технічних дій, удосконаленню рухових компетенції і розширенню арсеналу елементів техніки та способів взаємодії гравців. Сучасні відеофільми дають можливість ознайомитись з видами спорту нетрадиційними для закладів освіти, вивчити технічні особливості, правила гри, підготувати і провести змагання дотримуючись правил виду спорту і техніки безпеки.

 

корфбол:      https://www.youtube.com/watch?v=lnNSU4kbVvI

 

фрізбі:           https://www.youtube.com/watch?v=iC0u32D_jIs

                       https://www.youtube.com/watch?v=vUrrcWbL92E

                       https://www.youtube.com/watch?v=f2pXUXY6JPs

 

петанк           https://www.youtube.com/watch?v=VdPFyycokH0

 

черлідинг:    https://www.youtube.com/watch?v=8O0NE4Iw2zw

                       https://www.youtube.com/watch?v=zLK3ASK6lFo

тощо…

Аудіоряд допоможе зробити заняття різноманітнішими, цікавішими, більш емоційними, створити атмосферу свята чи релаксації на уроці.

Фотоматеріали можуть демонструвати як кінематичні схеми технічних дій і особливості виконання складних елементів, так і кращі досягнення спортсменів, історичні факти, перспективні проекти та інші відображення мотивуючих подій і видатних персон.

3.  Інвентар

Для організації ефективного і динамічного заняття з фізичної культури чи тренування спортивної секції необхідно не лише достатнє матеріальне забезпечення, а й додатковий інвентар, який допоможе організувати навчальний простір. Фішки, кеглі, стрічки, обручі, скакалки, гімнастичні лави, м’ячі, кубики тощо. Вчитель зобов’язаний до дрібниць продумувати і розміщати необхідний комплект інвентарю  в спортивному приміщенні чи на майданчику. Організація учнів до правильного і своєчасного використання інвентарю, його збереження і дотримання техніки безпеки на заняттях-теж вимагає попереднього планування дій.

4.  Інтерактив

При застосуванні інтерактивних методів змінюється роль учнів. їхня активність збільшується над активністю учителя, завдання якого створити умови для ініціативної учнівської роботи. Мотивації учнів до навчання стають внутрішніми, стають інтересом самого учня. Крім того, суттєво підвищується роль особистості педагога, його авторитету. Учитель більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому інтерактивні технології є найбільш сприятливими щодо формування в учнів життєво актуальних умінь і навичок, вироблення особистих цінностей, створення атмосфери співробітництва, творчої взаємодії в процесі різних форм навчання.

Формуємо до кожної теми добірку інтерактивних матеріалів, як-от інтерактивні ігри й вправи «Роби як ми, роби краще нас», «Незавершена вправа», «Мозаїка» тощо…

 

5.  Форми фізичного виховання протягом навчального дня (спортивні свята, фестивалі, змагання в межах означеної теми).

 

      1. Гімнастика перед заняттями.

 

2. Фізкультурні хвилинки і фізкультурні паузи.

Завдання цих двох форм однакові:

-          Повернути втомленій дитині працездатність, увагу;

-          Зняти м’язове і розумове напруження;

Попередити порушення постави;

 

3. Години здоров’я.

 

4. Позакласні заходи.

4.1. Фізкультурно - оздоровчі заходи (некласифікаційні змагання, веселі старти, квести, тематичні флешмоби, батли, тощо)

4.2. Тематичні спортивні вечори (наприклад присвячені: Міжнародному дню спорту , Дню фізичної культури і спорту України (друга субота вересня), тощо )

4.3. Дні здоров’я або спорту ( «Олімпійський  урок», «Олімпійський тиждень» тощо)

 а.  Це комплексні заходи потребують координації зусиль більшості вчителів – предметників, батьків і громадських організацій.

b. Проводяться у природних умовах складом усієї школи і насичені елементами фізичного та естетичного виховання.

с.  У цих заходах  об’єднуються майже всі форми фізичного виховання . Для їх проведення необхідно заздалегідь підготувати фізкультурний актив із учнів, учителів, батьків і громадськості. Звільнення учнів від навчальних занять, а точніше перенесення занять  у природні умови в ході проведення днів здоров’я, ефективно впливає на зміцнення фізичного стану школярів і вчителів , підвищує їх працездатність, їхній інтерес до навчання і сприяє виробленню звички вести розумний спосіб життя.

 

Джерела:

1.  https://vseosvita.ua/library/metodi-interaktivnogo-navcanna-na-urokah-fizicnoi-kulturi-115033.html

2.   https://vseosvita.ua/library/cifrovij-kejs-vcitela-ak-sucasna-innovacijna-tehnologia-v-osvitnomu-seredovisi-77825.html